Анкета
1.
Прізвище, ім'я та по батькові: Гуцаленко Марина Олексіївна
2.
Дата народження: 07.05. 1988 р.
3.
Повна домашня адреса з поштовим індексом, телефоном, е-mail:
08292,
вул.Садова 7-Б, кв. 84, м. Буча, Київська область,
моб. (096)42 27 853, е-mail: marina_gutsalenko_88@mail.ua.
4.
Освіта, спеціальність за дипломом: повна вища, спеціальність «Історія»; диплом спеціаліста з
відзнакою, диплом магістра.
5.
Місце роботи (повна назва, адреса, телефон закладу, е-mail): Бучанська
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4, вул. Енергетиків, 2, тел.
0459729149, е-mail:shcool4@i. ua
6.
Стаж роботи: педагогічний – 5 років, класним керівником – 5 років.
7.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст ІІ категорії.
8.
Звання: -
9.
Державні нагороди, відзнаки: -
10.
Тема, над якою працюю як класний керівник:«Формування національної самосвідомості учнів 5-9 класів засобами проектних
технологій в аспекті національно-патріотичного виховання»
11.
Інноваційні форми
роботи та технології, що використовуються: інтерактивні (тематичні концерти, ігрові програми, ток-шоу, проектні, інтелектуально-пізнавальні
та художньо-прикладні технології)
12.
Педагогічне
кредо:
«У
серце увійде лише те, що йде від серця»
Ж-Ж. Руссо
13.
Опис власного особистісного і педагогічного портрету:
Нам видається – долю вибирати
Насправді
ж доля нас веде життям,
І
зазвичай майбутнього не знаєм:
там
попереду рай чи каяття?
М.Василечко
У житті кожної людини настає момент, коли потрібно зробити вибір, від якого
залежатиме подальше життя.
Після закінчення школи сумнівів у мене не було, що вибирати, тому що давно
зрозуміла: піду в педагогічний, адже з самого дитинства бачила щоденну працю
моєї мами-вчительки.
Чому історичний? Дуже хотілося глибше вивчати минуле моєї країни, проникати
в глибини віків. Наче легкокрилі птахи пролетіли студентські роки в Черкаському
педагогічному університеті, в якому зустріла вірних друзів, які завжди мене
підтримували.
Волею долі опинилася в мальовничому містечку Буча. Легко влилася в
педагогічний колектив, який тепло зустрів і став другою сім'єю.
Із першого року роботи – класний керівник 8-Г класу, без досвіду роботи,
без педагогічного авторитету. Це було нелегко, вчилася в процесі роботи, на
власних помилках, шукала ключики до юних сердець. Рятувала невелика різниця у
віці, яка допомагала мені краще зрозуміти їхні проблеми та переживання.
А через два роки я вже зустрічала як класний керівник п'ятикласників:
наївних, допитливих, непосидючих.
Життя класного колективу завирувало: участь у конкурсах, організація
виховних заходів, створення стінгазет, цікаві екскурсії. Але для того, щоб
виховна робота з класом була не лише цікавою, але і корисною, розробила систему
проектів для кожного класу відповідно до вікових особливостей, що
мали на меті
сформувати в моїх вихованців життєві цінності, які б базувалися на національній
самосвідомості, любові до Батьківщини. Метод проектів допомагає згуртувати
учнівський колектив, оскільки передбачає роботу в групах, залучаючи до роботи
всіх учнів із урахуванням їх індивідуальних здібностей і талантів, сприяє
вихованню самостійності та підвищує інтерес до науково-пошукової діяльності.
Як класний керівник, у своїй роботі спираюся на наступні принципи:
- відкритість - спільне планування (класний керівник, учні, батьки);
-
привабливість майбутньої справи - захопити учнів кінцевим результатом;
-
діяльність - активна участь у заходах всіх рівнів;
-
свобода участі - враховується думка учнів та батьків у виборі завдання в позакласному
заході;
-
зворотній зв'язок - обговорення кожного позакласного заходу (рефлексія);
-
співтворчість (співпраця, творчість) - право вибору партнера по виконуваній справі;
-
успішність -
відзначати реальний успіх виконаної справи.
На мою думку, класний керівник – це не робота, це –
покликання. Маючи ненормований і не прогнозований день, напружене і складне
життя ти залишаєш у кожному часточку свого серця, проте, за це отримуєш найвищу
нагороду - любов, повагу, довіру своїх
вихованців. А це в нашій роботі - найголовніше. Рідкі ці миті, але тим і цінні.
Проростає у полі зернина –
Будем мати ми хліб на столі.
А до школи приходить дитина –
Це майбутній господар Землі.
Ти береш її зразу ж за руку
І крокуєш тернистим шляхом,
І стаєш їй учителем, другом,
А ще мамою й класним керівником.
Ну хіба ж є щось краще на світі,
Ніж прожити дитяче життя,
Їхні душі відчуть, зрозуміти,
Й разом з ними іти в майбуття?!
Т.Шубіна
Немає коментарів:
Дописати коментар