Для учнів основної школи
Мета: формування уявлення про
толерантність як універсальний принцип життя людини; виховання толерантності як
особистісної якості учнів.
Завдання та шляхи
реалізації:
-
ознайомити дітей із поняттями
«толерантність» і «толерантна особистість», критеріями і соціальними виявами
толерантності й нетерпимості правилами безконфліктної
поведінки в суспільстві, попередження непередбачуваних ситуацій;
-
розвивати навички
самоаналізу та саморегуляції поведінки, використовуючи метод інтерактивного
театру, здатність до емпатії, співпереживання і співчуття, довіру;
-
виховувати свідоме
ставлення до своїх дій та вчинків.
Музичне оформлення: «Адажіо» із балету «Лускунчик» П.І.Чайковського
Обладнання: декорації Льодяного замка, 3 шкільні парти, стільці
Дійові особи:
Хлопчик
Дівчинка
Фея
Хлопчик-іноземець
3 хулігани
Снігова Королева
Кай
3 Сніговики
Учитель
Учень Сашко
ХІД
ВИСТАВИ
Ведуча: Не так давно й не так далеко,
Ще
не в мороз, але й не в спеку
І
не весела, не сумна
Пригода трапилась одна
На
сцену виходять хлопчик і дівчинка
Лунає
весела мелодія
Раптом побачили на дорозі паличку
Хлопчик: Що
це?
Дівчинка: Це, мабуть,
чарівна паличка.
Хлопчик: Як нам
пощастило! Тепер у нас буде скільки завгодно морозива, жуйок, тістечок. Дай
мені паличку, я її перший знайшов!
Дівчинка: Це
несправедливо, ми її разом знайшли!
З’являється фея
Фея: Постривайте,
діти! Вам справді дуже пощастило, але не так, як ви думаєте. Ви знайшли чарівну
паличку Добра і Справедливості, яка в одних руках може виконати лише одне бажань. Але просити в
неї можна лише те, що принесе благо всім.
Дівчинка: Хто ти?
Фея: Я –
Фея Добра і Справедливості. Якщо ви піднесете чарівну паличку вгору і скажете:
«Це несправедливо!», – я одразу з’явлюся і допоможу вам.
Фея зникла. Діти залишаються
стояти в задумі
Хлопчик: Щось мені не
дуже подобається ця паличка. Користі з неї мало.
Дівчинка: Не поспішай з
висновками. Спочатку спробуємо її в ділі.
Ведучий: І
пішли хлопчик з дівчинкою подорожувати по своїй країні.
Сцена 1
Хлопчик-іноземець: Я заблукав,
допоможіть мені знайти дорогу додому!
1-й
хуліган: Ти хто? О-о-о, ти хто? Ти не такий
як ми! Як ти смієш підходити до білих людей? Хлопці, хапайте його і женіть в
три шиї.
Два хулігани хапають хлопця-іноземця і волочать його
геть
Хлопчик
і Дівчинка: Це несправедливо!
Хулігани лишають хлопця-іноземця і задкують з
переляканими обличчями
З’являється Фея
Фея: Слухайте
всі! Всі люди народжуються вільними і рівними між собою, незалежно від кольору
шкіри, нації, релігії. Людина людині –
брат!
Хлопчик
і Дівчинка: Нехай буде так!
Дівчинка(до Хлопчика-іноземця): Сідай, хлопчику, відпочинь. Тебе з радістю приймуть до свого
кола ці діти. (До залу) Правда ж?
Глядачі схвально відповідають.
Хлопчик-іноземець сідає в зал
Хлопчик:
А що нам далі робити з
чарівною паличкою? Ми разом використали своє бажання!
Дівчинка: Давай її
передамо цим дітям, подивись як їх багато! Скільки добра та справедливості вони
зможуть принести в цей світ!
Хлопчик:
Це чудова ідея! Вони зможуть
передавати паличку один-одному і, коли побачать несправедливість – по черзі
викликати Фею!
Передають
паличку у зал
Ведучий: Пішли Хлопчик
з Дівчинкою далі. Дуже вони були раді, що так вправно вирішили питання із
чарівною паличкою! А ми з вами перенесемося на Далеку північ, де серед вічних
снігів і льоду височить крижаний палац Снігової Королеви.
Сцена 2
Виходить
Снігова Королева, Кай і сніговики. Королева сідає на трон
Снігова Королева: Кай, чому ти хочеш від мене піти. Хіба тобі не
подобається жити у моєму чудовому льодяному замку? розкажи нам вірш про літо
Кай
(помітно заїкаючись): Я дуже сумую за своїми рідними, я так хочу
побачити тепле сонечко і зелену траву…
Сніговики передражнюють дефекти вимови Кая і глузують
з нього
Снігова Королева: Ні, я тебе не можу відпустити, хто ж тоді буде
веселити моїх слуг! Хіба що, якщо гарного вірша розкажеш – вилікую твою
хворобу!
Кай(ще
більше заїкаючись): У далекім краю я, незваний, сумую
Спогад душу мою невимовно ятрить
Із підхмарних висот крик лелечий я чую,
Ой як серце болить, ой як серце болить!
Тут здається все є, усього тут достаток,
Тільки туга тяжка день за днем поглина,
Бо нема, як у нас, тих білесеньких хаток. Навкруги чужина,
навкруги чужина.
Снігова Королева: Не сподобався мені твій вірш. Але коли пообіцяла тебе
вилікувати – мушу зробити.
Снігова королева торкається посохом Кая, він застиває.
Сніговики глузують з нього
Снігова
Королева: І хіба я не молодець! Він же перестав заікатися!
За допомогою вчителя чи самостійно діти в залі Кричать
«Несправедливо!»
З’являється Фея
Фея: Слухайте всі,
ніхто не може бути об’єктом глузувань! Нехай вийде літнє сонце і розтопить
серця Снігової королеви із її слугами!
Снігова Королева: Наші серця, можливо і розтопить, та Кай буде вічно
заморожений! Не має такого закляття, яке б його врятувало!
Вправа «Заморожений»
Фея: Діти, добро
завжди має перемагати. Давайте спробуємо врятувати Кая!
Хто з вас хоче спробувати
себе в ролі «реаніматора»? Хто зможе
оживити Кая, при цьому ні торкатися, ні звертатися до «замороженого» зі словами
не можна. Ви можете діяти тільки за
допомогою погляду, міміки і пантоміми. Критерій «розморожування» — зміни у виразі
обличчя чи усмішка, сміх «замороженого».
Всі бажаючі пробують себе
в ролі «Реаніматора» поки Кай не посміхнеться
Ведучий: А в цей час у
звичайній школі йшли звичайні уроки!
Сцена
3
Стоїть 3 шкільні парти, за
ними сидять діти. Вчитель ходить між рядами
Учитель: Сашко, скільки разів тобі говорити. Щоб ти брав ручку
у праву руку. Не можна писати лівою! Глянь, крім тебе ніхто цього не робить!
Учень намагається писати правою рукою, та в нього не
виходить. Учитель із лінійкою підходить до Сашка і починає бити його по руках.
У залі діти кричать «Несправедливо!»З’являється Фея
Фея: Слухайте
всі, ніхто не може бути підданим
фізичному насильству! Тим паче в школі!
Учитель: Я обіцяю. Більше ніколи в житті…
Сцена
4
Ведучий: А наші старі
знайомі Хлопчик із дівчинкою вирішили сходити у кінотеатр. Кінофільм був цікавий, із числа тих, що не залишають байдужими.
Миготіли останні кадри: «На узбіччі дороги сиділа дівчина – радистка і
безутішно плакала. Виконуючи дуже складне завдання, загинули її товариші,
фронтові друзі, у тому числі і її коханий». У такі хвилини забуваєш, що це
всього – на всього кіно, і переживаєш побачене разом з героями фільму, стаєш
ніби учасником подій.
У залі вже
ввімкнули світло, і всі потягнулися до виходу, а Хлопчик все ще сидів і
переживав побачене. У його очах блищали сльозинки.
Хлопець1: Хлопці, дивіться, Олег плаче…
Хлопець2:Як дівчина, ха-ха-ха!
Його підтримали ще двоє – троє.
Олег
змахнув сльози і відвернувся. Він хотів скоріше вийти, але його безцеремонно
схопили за рукав і знову повернули обличчям до світла.
Хлопець3:ХА-ха, плаче, як дівчина!
У залі діти кричать «Несправедливо!». З’являється Фея
Фея: Слухайте
всі, чоловіки і жінки рівні. Жінки мають право бути сильними, а чоловіки мають
право бути чуттєвими і вміти співпереживати!
Хлопчик: Чарівна паличка врятувала цих людей від порушення їхніх прав, жорстокого поводження з
ними та приниження. Але на Світі залишається ще багато Зла і
Несправедливості. Невже ми повинні надіятися тільки на чарівну паличку?
Фея: Ні, боріться зі злом разом з нами, будьте
справедливими, чесними та вихованими. Не давайте Злу
побороти Добро. Тільки всі разом ми переможемо!
Всі
актори:Нехай буде так!
Немає коментарів:
Дописати коментар