Для учнів 8-9 класів
Мета: формувати у школярів ціннісного ставлення до України;
прав та свобод людини, європейського вибору українців; розвивати в учнів
почуття національної самосвідомості та громадянської активності; виховувати
патріота, громадянина, готового захищати свою Батьківщину.
Наочне оформлення: прапор, герб України плакати та малюнки дітей, фотографії
Музичне оформлення: . фонозаписи
«Пливе кача по Тисині» гурту Піккардійська терція, «Воїни світла»
Л.Трубецького, гімн України.
Обладнання: презентація "Революція гідності", комп’ютер, мультимедійний проектор, стелаж для виставки.
Хід виховної години
«Революція Гідності»
Читець: (слайд)
Вже рік минув й ми стали забувати,
Як гідність об`єднала весь народ,
Що обеззброєно пішов на ката,
Немов би інших не було турбот.
Хіба ж це так багато-рік єдиний?
Для вічності то мить, а для людей,
Цей час невідворотний,
Золою сяде в пам`яті дітей.
То був момент, насправді, переломний.
Він розірвав кайдани навкруги,
Збудивши наш народ такий невтомний,
І показавши нам, де вороги.
Ми довго спали й різко пробудились,
Жахаючись негідного життя,
Коли ми без свідомості корились,
Чекаючи якогось співчуття.
Проте, дарма нічого не дається,
Й за той порив ми маємо платити.
В скількох солдатів серце вже не б`ється?
І ще скільком, судилося не жити?
Ціна за революцію, велика,
Та за ідею варто помирати.
Бо нація залишиться безлика,
Якщо її не можуть відстояти.
Ми піднялись для гідності країни,
Й тепер для нас немає вороття.
Ми живемо на Славу України,
І, як герої віддаєм життя!
Favord
Відеоролик «Батьківщина»
Ведучий 1: (слайд)
Все починалось
холодного листопадового вечора. Влада офіційно припинила роботу в напрямку
євроінтеграції. На Майдані Незалежності стихійно почали збиратись люди – спершу
в основному студенти. На початках їх було зовсім мало, але поступово їхня
кількість більшала й зібрання почало переростати в повноцінну політичну
маніфестацію. До молоді приєднались й українські політики. Так починалась
Революція Гідності, щоправда повноцінною революцією ці події стали лише через
кілька місяців.
Ведуча 2: (слайд)
Ті, перші, не знали, скільки збереться людей,
не знали, що буде жорстокий
розгін вночі на 30 листопада, що ще через тиждень їх збереться мільйон, що Майдан стоятиме цілу зиму в
найжорстокіші морози і в найстрашніші ночі, не знали, що Майдан переросте у
жорстоке протистояння
на Грушевського і штурм 18 лютого, що Майдан палатиме шини і оплакуватиме
своїх героїв. Вони не знали, що їх протест здивує світ, про жертву, що їх
чекає, але й не знали про перемогу – що наляканий їхньою безстрашністю,
Янукович тікатиме вночі зі своєї фортеці Межигір’я, яка роками здавалася
неприступною.
Читець (слайд)
Рабів до раю не пускають,
На них кайдани
одягають.
Носити все життя
їх мають,
Не на руках, а на
душі.
Рабами хоч не виглядають,
І ніби все в житті
встигають,
Та все ж раба в
собі тримають,
Бо так навчили їх
батьки.
Рабів до раю не пускають,
Хоч будь яких
висот сягають.
Хоч вище голови
стрибають,
Та все ж ланцюг
той не скидають
Плетенчук Дмитро
Ведучий 3: (слайд)
Зима, що нас змінила, дарувала нам багато хвилювань –
радісних і величних, трагічних і болісних. Для кожного це булла особлива зима.
Протягом наступних тижнів і місяців будуть нагоди згадувати і по-новому
переживати події Майдану – спів і світло
ліхтариків та біль утрат. Проте зараз хотілося зупинитися на хронології подій,
як все відбувалося.
Ведуча 4: (слайд)
День 1 – 21 листопада - Кабінет Міністрів України прийняв рішення про
призупинення підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Мустафа Найєм
оголошує збір громадян на головному Майдані країни. Рівно 9 років тому на цьому
ж місці вихід людей спричинив появу Помаранчевої революції.
Ведучий 1: (слайд)
День 2 – 22 листопада – Кількість мітингуючих із сотні переростає в тисячу. До
акції протесту долучається Західна Україна. Петр Кокс та Олександр Квасневський
призивають Януковича змінити своє рішення.
Ведуча 2: (слайд)
День 3 – 23 листопада – Нью-Йорк, Чикаго, Вашингтон, Торонто, Клівленд,
Лондон, Брюсель, Відень, Париж, Лісабон, Талін – організовують акції підтримки
за асоціацію України з ЄС. (слайд)
Ведучий 3:
(слайд)
День 4 – 24 листопада – «Єврохода» від пам’ятника Шевченка до Європейської
площі. До підтримки євроінтеграційного процесу України долучається Варшава,
Вроцлав, Краків, Берлін, Рим. На Михайлівській площі Партія регіонів зводить
сцену, на Майдані опозиція встановлює палатки.
Ведуча 4: (слайд)
День 5 – 25 листопада – Перший наступ «Беркуту». Близько 6 години ранку силовий
підрозділ оточує учасників Майдану. Приїздить техніка для встановлення
новорічної ялинки. Протестуючі вчинили опір, захистивши право мирного перебування.
Ведучий 1: (слайд)
День 6 – 26 листопада – До страйку долучаються студенти Києво-Могилянської академії
та університету Шевченка. У Львові, Івано-Франківську, Ужгороді студенти вийшли
на вулиці з закликами про євроінтеграцію.
Ведуча 2: (слайд)
День 7 – 27 листопада – Оголошено Всеукраїнський студентський страйк із
закликами «Молодь нації за євроінтеграцію» близько 20 тис. студентів зібрались
на Майдані Незалежності.
Ведучий 3: (слайд)
День 9 – 29 листопада – Президент провалив підписання асоціації з ЄС на саміті
Східного партнерства у Вільнюсі. На Європейській площі Партія регіонів
проводить мітинг за підтримку Януковича та його рішення про «захист
національних інтересів України». На Майдані опозиція оголошує вимогу про
імпічмент Президенту.
Ведуча 4: (слайд)
День 10 – 30 листопада – О 4 годині ранку 2 тис. беркутівців зачистили наметове
містечко та нанесли тяжкі тілесні ушкодження мітингуючим. Частина людей, якій
вдалось утекти від Беркуту, заховалась у Михайліському золотоверхому монастирі
на Михайлівській площі.
Ведучий 1: (слайд)
День 11 – 1 грудня – Окружний адміністративний суд Києва заборонив
проводити мітинги до 7 січня 2014 року. Не дивлячись на заборону суду, біля
парку Шевченка збирається колона людей і прямує до Майдану. Опозиція проводить
«Народне віче», де вирішує відправити Януковича та уряд Азарова у відставку.
Ведуча 2: (слайд)
День 12 – 2 грудня – Група активістів захоплює будівлю Київради, де
«свободівці» організовують пункт обігріву, харчування та медичної допомоги.
Протестні колони під крики «Банду – геть» йдуть до Адміністрації Президента та
Кабінету Міністрів.
Ведучий 3: (слайд)
День 13 – 3 грудня – Мітингувальники йдуть блокувати Кабмін та Верховну
Раду, однак будівлі посилено охороняються працівниками міліції.
Ведуча 4: (слайд)
День 14 – 4 грудня Студенти знову біля стін МОН України. Паралельно
проходить захоплення МВС України.
Ведучий 1: (слайд)
День 15 – 5 грудня - Біля Генпрокуратури мітингувальники продовжують вимагати
звільнення затриманих Євромайдану. Володимир Ар’єв подав на розгляд Проект
Постанови про заборону функціонування спецпідрозділу МВС України «Беркут».
Ведуча 2: (слайд)
День 16 – 6 грудня – Опозиція знову зібрала Народне віче, де оголосила план
дій: відставка уряду, покарання винних у побитті учасників Євромайдану,
пікетування Межигір’я.
Ведучий 3: (слайд)
День 17 – 7 грудня – Беркут захопив телецентр на вул. Мельникова. На сцені
Майдану виступили депутати Європарламенту, а також кандидат в президенти
Білорусії 2010 року Володимир Некляєв.
Ведуча 4: (слайд)
День 18 – 8 грудня – Опозиція вкотре проводить Народне віче. На арені
громадянського супротиву з’являються регіонали. Традиційне місце зборів –
Маріїнський парк. Подія дня – знесено з постаменту пам’ятник вождя пролетаріату
– Леніна.
Ведучий 1: (слайд)
День 19 – 9 грудня - Станції метро «Хрещатик» та «Майдан Незалежності»
заблоковані, привід – замінування. Беркут захоплює штаб «Батьківщини», офіс
каналу «INTV», сайту «Censor.net» і газети «Вечірні вісті».
Ведуча 2: (слайд)
День 20 – 10 грудня – Барикади вулиць Банкової та Грушевського знесені.
Автобуси міліції перекривають вулиці, які ведуть до Євромайдану.
Ведучий 3: (слайд)
День 21 – 11 грудня – Триває протистояння бойовиків та мирних громадян.
«Могилянці» ініціювали
створення Всеукраїнського студентського кампусу на території Євромайдану.
Ведуча 4: (слайд)
День 22 – 12 грудня – Партія регіонів мобілізує учасників антимайдану в
Маріїнському парку. Абсурд дня – Микола Азаров вважає, що Майдан заважає
підготовці до проведення Олімпіади-2022.
Ведучий 1: (слайд)
День 23 – 13 грудня - З усієї України приїздять мітингувальники в підтримку
Президента. Місце проведення – Європейська площа. Ціна дня – 350 грн. Круглий
стіл за участі Президента та опозиції не призвів до консенсусу. Влада
відмовляється задовольняти вимоги Майдану.
Ведуча 2: (слайд)
День 24 – 14 грудня – винних в розгоні Майдану знайдено – начальник ГУМВС
України в м. Києві В. Коряк, Голова КМДА О.Попов, заступник Секретаря РНБО
України В. Сівкович (слайд). Голову КМДА та заступника Секретаря РНБО
звільнено з посад.
Ведучий 3: День 25 – 15 грудня – Маріїнський парк зібрав близько 20 тисяч провладних
активістів. По іншу сторону барикад проходить Народне віче.
Ведуча 4 :(слайд)
День 26 – 16 грудня – Учасники Майдану влаштовують мітинг біля стін ЦВК. День 27 – 17 грудня – Народне віче на
Майдані.
Ведучий 1: (слайд)
День 28 – 18 грудня – КМДА скасувала проведення новорічних та різдвяних свят
в центрі столиці, також скасовано зведення головної ялинки.
Ведуча 2: (слайд)
День 29 – 19 грудня. Верховна Рада
прийняла Закон про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування
та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних
зібрань.
Ведучий 3: (слайд)
День 30 – 20 грудня – Активісти Майдану вийшли до вул. Набережно-Хрещатицької,
протестуючи проти перекриття доріг, якими має їхати кортеж Президента.
Ведуча 4: (слайд)
День 31 – 21 грудня – Ювілей Майдану
Ведучий 1: (слайд)
День 32 – 22 грудня – Шосте Народне віче опозиції з учасниками Майдану.
Замість оголошення «плану наступу», яке очікували учасники від лідерів
опозиції, Віче ухвалило резолюцію про створення загальнонаціональної
організації Народне об’єднання «Майдан».
Ведуча 2: (слайд)
День 33 – 23 грудня – Оригінальних рішень в протистоянні Майдану Партії регіонів
таки бракує. Провладні учасники створюють «Площу єднання», метою якої є
активізація людей, які хочуть брати участь в державному управлінні.
Ведуча4:(слайд)
16 січня 2014 року
Верховна Рада приймає низку законів, які в народі прозивають «диктаторськими».
За цими законами значно урізаються громадські свободи, вводиться жорстка
цензура, де-факто держава має перетворитися на поліцейську. Громадян настільки
обурює зміст і форма прийняття законів (голосування руками), що мирні
демонстрації починають набувати радикальнішого вигляду.
Ведуча2: Після кількаденного протистояння й повної пасивності
влади та опозиції, які не можуть домовитись між собою, силовики починають
використовувати вогнепальну зброю. Неодноразово журналісти фільмують снайперів
на дахах, активісти заявляють про поранення «залізними кульками». Зранку ж 22
січня було вбито першу людину. Жертвою став Сергій Нігоян, вірменин з
Дніпропетровська, якого було смертельно поранено. (слайд)
Читець: (слайд)
ПАМ'ЯТІ ЗАГИБЛОГО
ГЕРОЯ З МІСТА ЗБАРАЖА УСТИМА ГОЛОДНЮКА ТА ВСІХ ІНШИХ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ
ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ
Поліг борець… Та ні, не спочивати!
Не втома очі
віками закрила –
Пішов навік в небеснії палати.
Залишив дух ще
зовсім юне тіло.
А перед цим життя так квітувало!
Надії, мрії,
злети, сподівання!
Тепер це щезло все
– навік пропало,
А серце прагнуло
життя, кохання...
На мить ще очі молоді відкрились,
В них промайнув
весь світ – з кінця до краю,
Життя і смерть у
двох зіницях злились
І туга за життям, мов жар палає!
Катерина Щербаченко
Ведучий 3:
(слайд)
Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали
події у Києві 18-20 лютого, в ході яких загинуло більше сотні протестувальників
і кілька тисяч було травмовано. Вранці 18 лютого
протестувальники розпочали ходу до Верховної Ради, де депутати мали розглянути
зміни до Конституції України щодо обмеження повноважень Президента. ВРУ
відмовлялася реєструвати цей документ, що викликало обурення протестувальників
і призвело до зіткнень з силовиками. (слайд)
Ведуча 4: (слайд)
Протягом 18 лютого в ході зіткнень, силовики захопили всі
барикади на вулиці М.Грушевського і Інститутській, відтіснили
протестувальникиів до Майдану Незалежності, де незважаючи на штурм силовиків із
застосуванням БТР, світло-шумових гранат і помпових рушниць, протестувальники
змогли утримати снігову барикаду на Хрещатику (зі сторони Європейської площі).
Протестувальники, для захисту барикад від навали силовиків, застосовували биту
брущатку і коктейлі «молотова».
Протестувальникам вдалось повністю відновити контроль над Майданом
Незалежності. Під час цих подій силовиками з вогнепальної зброї було вбито
більше 20 осіб.
Ведучий 1: (слайд)
Протягом 19 лютого протестувальники втримували позиції на
Майдані Незалежності, тоді як силові структури розпочали підготовку до
«антитерористичної операції». Переговори
лідерів опозиції з Януковичем залишились безрезультатними. Незважаючи на
блокування під’їздів до Києва та блокування роботи метрополітену, киянам та
громадянам з різних міст України вдалося прийти на підтримку протестувальникам
і зосередити на Майдані до 30 тисяч осіб.
Ведуча 2: (слайд)
Переломним моментом Єврореволюції стало прийняття Верховною Радою 20 лютого о 22:17 постанови «Про засудження застосування
насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України». Цей правовий акт
визнав, що дії силових структур були незаконними. За прийняття цієї постанови
проголосувало 236 депутатів.
Ведучий 3: (слайд)
21 лютого 2014 лідери опозиції підписали з Віктором Януковичем угоду
щодо врегулювання кризи в Україні.
Відповідно до угоди, протягом 48 годин з моменту її підписання мала б відновити
дію Конституція України в редакції 2004 року та сформовано новий коаліційний
уряд; до вересня 2014 року треба було провести конституційну реформу; до грудня
2014 року провести позачергові президентські вибори; також треба прийняти
нове виборче законодавство та обрати
новий склад ЦВК; провести розслідування випадків насильства під наглядом
Ради Європи; також влада та опозиція відмовилися від силових дій.
Ведуча 4: (слайд)
22 лютого о 17 годині 11 хвилин Верховна Рада України 328-ма голосами народних депутатів підтримала Постанову
про усунення Віктора Януковича з посади Президента України,аргументуючи таке рішення самоусуненням Януковича від
виконання своїх обов’язків, та призначила позачергові вибори Президента
України на 25 травня 2014 року.
Ведучий 1: (слайд)
22 лютого Віктор Янукович записав телезвернення, у якому назвав події
18-20 лютого в Україні
державним переворотом, порівнявши їх з приходом
нацистів до влади у Німеччині,
Ведуча 2: (слайд)
27 лютого з’явилась інформація, що Янукович перебуває на території Росії. Російські ЗМІ оприлюднили звернення Януковича до
українського народу, у якому знову зазначив, що є легітимним Президентом
України, назвав рішення Верховної Ради незаконними та попросив владу Росії
забезпечити йому особисту безпеку.
Ведучий 3: (слайд)
Втеча Януковича стала кульмінаційною подією
Євромайдану. Це була перемога народу, який об’єднався ради спільної мети. Проте
перемога дісталася дуже дорогою ціною. Ціною людських життів. Список загиблих учасників
Євромайдану названо «Небесною сотнею».
До цього списку входять особи мирних протестувальників, які мали безпосередній
стосунок до ідеї та акції Євромайдану.
А сотню вже зустріли небеса.. (слайд)
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник , молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їх невже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.. (слайд)
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в
вирій полетіла…
Людмила
Максимлюк
Ведучий 3: (слайд)
21 лютого 2014 року на Майдані відбулось прощання із
загиблими повстанцями, котрих проводжали у
останню путь як героїв. Вони були різними: за віком, професіями, місцем
проживання, але спільним було бажання змінити свою Батьківщину, побачити її
сильною і квітучою.
Вшануймо Героїв Майдану
(Відеоролик
«Небесна Сотня»)
Читець:
Небесна Сотня
В ПАМ’ЯТЬ ПРО
ЗАГИБЛИХ НА МАЙДАНІ
Мамо, не плач. Я повернусь весною. (слайд)
У шибку пташинкою
вдарюсь твою.
Прийду на світанні
в садок із росою,
А, може, дощем на
поріг упаду.
Голубко, не плач.
Так судилося,
ненько,
Вже слово, матусю,
не буде моїм. (слайд)
Прийду і попрошуся
в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю,
й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I
люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Ведуча 4: Людина живе доти, доки її пам’ятають. Тому
для того, щоб зберегти пам’ять про героїв та про їх героїчні вчинки деякими
місцевими радами були прийняті рішення створити меморіальні пам’ятники,
перейменувати на їх честь вулиці, школи.
Ведучий 3: (слайд)
В нашому місті 4 жовтня 2014 р. було відкрито площу
Героїв Майдану та встановлено меморіальний знак – пам’ять про загиблих під час
зимових подій у Києві.
Ведуча 4: (слайд)
Рішенням
Тернопільської міської ради від 23 січня 2014 року на честь осіб, які загинули
під час сутичок демонстрантів із міліцією на вулиці Грушевського у Києві, а
також через численні факти побиття мирних громадян, було перейменовано майдан
Мистецтв на площу Героїв Євромайдану.
Ведучий 1: (слайд)
Рішеннями Вінницької міської ради з метою увіковічення
пам’яті героїв Майдану перейменовано:
Ø від 21 лютого 2014 року площу Радянську на площу Героїв
Майдану;
Ø від 27 лютого 2014 року площу Театральну на площу Майдан
Небесної Сотні.
Ведуча 2: (слайд)
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 22 лютого
2014 року перейменовано площу В. І. Леніна на площу Героїв Майдану.
Ведучий 3: (слайд)
У селі Свидівці, Черкаської області депутати сільської
ради перейменували вул. Леніна на вул. Героїв Небесної Сотні.
У Кіровограді площу Кірова перейменовано на площу Героїв
Майдану, а вулицю Дзержинського на вулицю Віктора Чміленка.
26 лютого Луцька обласна рада надала площі і скверу в
місті назви Героїв Майдану.
Ведуча 4: 26 лютого Ніжинська міська рада перейменувала вулицю
Леніна на вулицю Небесної сотні. Дозвіл для розміщення меморіального знаку
міська влада не поспішала надавати, тому мешканці зібрали понад 500 підписів та
встановили меморіальний знак.
Ведучий 1: (слайд)
На розі вулиць Соборної та Героїв Майдану з боку
Хмельницького університету управління та права буде встановлено меморіальний
комплекс на честь «Небесної сотні».
Ведучий 3: (слайд)
31 березня 2014 року Національний банк випустив пам’ятну
медаль «Небесна сотня на варті», авторами якої стали художник-скульптор —
Анатолій Дем’яненко та скульптор — Володимир Атаманчук. На аверсі медалі
зображено архангела Михаїла в оточенні українського орнаменту. На реверсі —
герої, українського Майдану на барикаді, один із яких тримає синьо-жовтий
Державний Прапор України.
Ведуча 2: (слайд)
Білоруський рок-гурт «Ляпіс Трубецкой» присвятив
«Небесній Сотні» та подіям на Майдані свою пісню «Воїни Світла».
Відеоролик Л.Трубецкой «Воїни світла»
Ведуча 4: (слайд)
Революція
гідності, без сумніву, змінили країну. Але вона змінила і кожного з нас. Ми
навчилися брати на себе бодай маленьку, але відповідальність, навчилися бути
небайдужими, неегоїстичними, чим, чесно кажучи, раніше трохи грішили. Кожен у
ті буремні зимові дні намагався бути хоч чимось корисний Майдану. Кожен хотів
допомагати: одні завзято взялися за волонтерство, і цілими днями та ночами на
столичному, чи на місцевому майдані готували канапки та гарячий чай, інші
допомагали матеріально — хтось гривнею, хтось і сотнею гривень... Хто чим міг.
Головне, не було, ну майже не було, байдужих.
Ведучий 1: (слайд)
Рік
тому молодь гостро відчула, що це її шанс. Шанс змінити Україну, а відтак і
себе, і своє майбутнє. Шанс вибороти право жити у гідній, справедливій країні.
Нехай не одразу, але з часом, жити не гірше, ніжнаші однолітки у Польщі чи
Німеччині. А чим ми, власне, гірші за них? Лише тим, що нам не пощастило
народитися там, “за бугром”, в ситій Європі. Тож вибору у нас не залишалося. Ми мусили змінити країну
на краще! Мета Революції гідності — примусити владу працювати заради своїх
громадян, заради їхнього кращого майбутнього. А якщо ця влада не хоче чи
неможе, значить її місце — на звалищі історії. Саме так і сталося!
Ведуча 2: (слайд)
Студентство, яке
було мотором протестних акцій, змусило змінюватися усе суспільство. Саме молодь
розбудила країну, саме вона стала каталізатором Майдану. І саме на ній лежить
найбільша відповідальність за майбутнє країні.
Ведучий 3: (слайд)
Шанс на зміни
нам дістався дорогою ціною, ціною людських жертв, ціною втрати частини
території. Було вигнано не виправдану надій, корумповану владу, але пустили на свою землю війну. Звичайно, не з
вини учасників майдану нині творяться ті жахіття на Донбасі, але саме нам з цим
жити і боротися за нашу свободу.. Ми повинні бути особливо пильними. Бо не маємо право змарнувати і цей шанс, як
десять років тому, українці, які виходили на Помаранчеву революцію, змарнували
свій шанс на зміни. Вони не впильнували, не проконтролювали належним чином тих
політиків, які після тодішнього Майдану отримали владу. Віддали на відкуп
політикам почату на Помаранчевій революції справу.
Ведуча 4: (слайд)
Тоді українці
змінили політиків при владі, але не змінили систему влади. Це як у старі міхи вливати нове вино. Воно все одно
скисне, зіпсується... Потрібно зламати систему. І тут кожен повинен почати з
себе. Якщо хочемо європейського благополуччя, європейського рівня життя, то
маємо жити і працювати як європейці: віддавати державі більше, ніж брати та
вимагати з неї. І щодня пам’ятати про тих, хто віддав своє життя за кращу
Україну — за таку Україну, про яку усі ми мріємо...
Немає коментарів:
Дописати коментар